Справжнього жителя міста Запоріжжя визначають, як мінімум, за трьома стереотипними ознаками: народився на острові Хортиця, грав у футбольній академії “Металурга”, і працював на промисловому комбінаті “Запоріжсталь”. Останньому, попри неочікуваність, і присвячений поточний матеріал: історія заснування та становлення, досягнення, скандали, екологічний аспект та наслідки повномасштабного вторгнення — читайте далі на zaporizhzhia.name.
Історія появи та становлення комбінату
Історія комбінату починається з травня 1929 року, коли у Запоріжжі радянська влада вирішила побудувати масштабний промисловий комплекс чорної та кольорової металургії. Місцем для реалізації проєкту став колишній Дніпровський завод, де колись вироблялась листова сталь. Саме будівництво стартувало з нового 1931 року, а через рік нещодавно побудована Дніпровська гідроелектростанція вже забезпечувала енергетикою підприємство. Доволі швидко місцевий комбінат стає найбільшим у Європі металургійним підприємством з проєктною потужністю в 1,2 мільйона тонн чавуну і 1,4 мільйона тонн сталі.
У 1935 році вступає в дію дебютна мартенівська піч, а потім ще використовується друга, до слова, це було унікальним в ті часи експлуатаційним впровадженням у світовій металургії. Після цього також вперше не лише в країні, але і в Європі, і всього 3 за підрахунком у світі — працює на заводі вітчизняний слябінг. Тоді запорізьке підприємство виробляло сімдесят відсотків з усього сталевого листа, що вироблявся у Радянському союзі. Завдяки нашому металургійному комбінату сільськогосподарське машинобудування та автомобілебудування отримало тонкий листовий прокат власного виробництва, а не закордонного. В період відновлення України своєї незалежності “Запоріжсталь” почав працювати на національний ринок, хоч фінансова та економічна криза надалі ставала на заваді нормальному функціонуванню бізнесу. Зокрема, 2009 рік став один з найгіршим в історії місцевого проєкту — понад 290,52 мільйона гривень збитків. Через чорно смугу в якій опинився комбінат його власники — Едуард Шифрін та Алекс Шнайдер, прийняли рішення попрощатися з нерентабельним бізнесом. Найвигіднішою виявилась пропозиція росіян з державного “Зовнішекономбанку”, хоч до них вже вніс попередній завдаток відомий український олігарх — Рінат Ахметов. Бізнесмен тоді отримав болючу поразку, однак не відмовився від своєї мети – викупити “Запоріжсталь”. Вдалося реалізувати свої амбіції у червні 2017 року, коли навколо підприємства “Метінвест-промсервіс” об’єдналися окремі колишні цехи ПАТ “Запоріжсталь”.
Так по частинах Ахметов став акціонером сорока дев’яти відсотків запорізького комбінату.
Досягнення, екологічний аспект та діяльність з початком повномасштабного вторгнення
У травні 2017 року завод опинився у центрі скандалу. Внаслідок опублікованої інформації від західних ЗМІ, які встановили бізнес зв’язки російських власників з одним з партнерів Президента США Дональда Трампа. На думку журналістів, керівництво “Запоріжсталі” допомогло колишньому гаранту держави з обмиванням грошей, завдяки яким потім було збудовано готель та “Башти Трампа” в Торонто.
22 лютого 2011 року комбінат визнали одним з десяти інших промислових об’єктів в Україні, які найбільше забруднюють екологію. Внаслідок цього у 2014 році активно почав працювати так званий екологічний менеджмент підприємства. З того моменту “Запоріжсталь” взяла курс на підвищення ефективності свого виробництва, вводячи нові технології та реконструюючи основні виробничі фонди. Тоді вдалося впровадити передову систему, яка була спрямована на скорочення техногенного впливу на навколишнє середовище. У рамках цієї роботи стартував один з найбільших інвестиційних проєктів комбінату. Будівництво нового цеху дозволило припинити потрапляння в стічні води концентрованих відпрацьованих травильних розчинів за рахунок організації повного циклу реалізації продукту. Крім того, розробка наблизила запорізький завод до стандартів виробництва, які дотримуються країни Європейського Союзу.
У 2020 році завод входив до топ 10 наймасштабніших приватних підприємств України. “Запоріжсталь” неодноразово здобувала нагороди та відзнаки на фахових конкурсах, зокрема, за активну діяльність у розвитку міста, соціальні ініціативи. А у березні 2021 року МОЗ офіційно затвердило кисень, що розроблявся на комбінаті, як лікарський засіб. Загалом в період розповсюдження коронавірусу підприємство працювало аби його подолати. Крім щоденного вироблення важливого для життя кисню, вони допомагали фінансово Запорізькій обласній інфекційній клінічній лікарні тощо.
В сучасний період існування “Запоріжсталі” довелось протистояти новим викликам часу. З початком повномасштабного вторгнення росії було переведено частину обладнання комбінату в режим гарячої консервації. З квітня підприємство працює в середньому на п’ятдесят відсотків свого максимуму. Також місцевий бізнес з перших днів почав допомагати українській армії з обладнанням, плитам для бронежилетів, протитанковими їжаками тощо.
