Дніпровська ГЕС – одна з найбільших і найстаріших гідроелектростанцій на півдні України. Цю конструкцію сміливо можна назвати символом цілої епохи, яка і сьогодні захоплює своєю величчю і красою. І нині дивує, як настільки великий об’єкт вдалося побудувати на початку ХХ століття.
ДніпроГЕС є серцем української електроенергії та започатковує створення великого промислового комплексу у місті й майже 100 років є візитівкою Запоріжжя.
Історія будівництва Дніпровської ГЕС надзвичайно цікава. Подробиці читайте у нашій статті на zaporizhzhia.name.
Історія створення: важливі події
Спроектувати Дніпровську споруду намагалися безліч разів, проекти майбутньої електростанції на Дніпрі пропонували один за одним.
Найкраще знайти рішення цьому питанню вдалося лише Івану Александрову, який дослідивши всі дані, всіх запевнив: “Пороги – не нещастя Дніпра, а його цінність”, а потім він розробив проєкт найбільшої у Європі гідроелектростанції.
Будівництво розпочалося в березні 1927 року, біля селища Кічкас 16 українських грабарів почали земельні роботи. Невдовзі на Кичкас приїжджали робочі з усіх куточків СРСР.
Працівників залучали на біржах праці, з-поміж колишніх військових та селян. Цікаво, що 70% будівельників ДніпроГЕС становила молодь. Усвідомлюючи важливість кадрів для будівництва, управління Дніпробуду розпочало відкривати на території будівництва навчальні заклади та курси.
На початку березня 1932-го року запустили в експлуатацію перший гідроагрегат, а за 8 місяців Дніпровська ГЕС була офіційно внесена до переліку робочих підприємств. Тут діяло п’ять гідроагрегатів.
Найдешевшу електроенергію, яку, за прогнозами, тодішніх скептиків, “нікому буде споживати”, розпочали постачати в решту індустріальних міст України: Дніпро, Кривий Ріг, Нікополь, Дніпродзержинськ та на Донбас.
На початку 1939-го року відбувся запуск останнього дев’ятого гідроагрегата, таким чином була побудована найбільша і найпотужніша на той час гідроелектростанція у Європі. Велике будівництво енергетичного об’єкта коштувало державі майже 100 млн доларів.
У серпні 1941-го року до Запоріжжя наблизилася лінія фронту. За наказом військового командування генератори було переведено у режим короткого замикання і кілька відділів греблі було підірвано. 30-метрова хвиля змила ворожі підрозділи. Але наслідки були і для тамтешнього населення та радянських військових.
За час окупації до міста з Німеччини прибули фахівці, які володіли практично всією інженерною документацією ДніпроГЕС. Розбирати завали змушували полонених. Суворо карали всіх, хто ухилявся від роботи. Протягом часів окупації на Дніпровській ГЕС було страчено близько три тисячі осіб.
Нацистському режимові протягом двох років так й не вдалося в повному обсязі запустити станцію в дію – у окупантів вийшло лише запустити декілька генераторів, які не могли функціонувати на повну потужність внаслідок низького тиску через ушкодження греблі.
Наприкінці 1943-го року німецькі війська відступали та знищили машинний зал, панель управління, усе електросистему й аванкамерний міст, проте цілком зруйнувати греблю їм не вдалося.
Відновлення Дніпрогесу розпочалося навесні 1944-го року. “Уламки бетону і шматки згорілого металу”, – таким побачили колишній машинний зал люди, які прибули на його відновлення. А вже в березні 1947-го року розпочав роботу перший гідроагрегат Дніпрогесу. Дев’ятий, останній, агрегат відновленої станції запрацював 1950-му році.
У 1964-му році було ухвалено рішення щодо подальшого розширення ДніпроГЕС, а у жовтні 1969-го року до греблі діючої електростанції почали добудовувати нову електростанцію – ДніпроГЕС-2. Наприкінці листопада 1974-го року було відкрито ДніпроГЕС-2.
Роль ДніпроГЕС в енергетиці України
На сьогодні ДніпроГЕС – одна з шести найбільших гідроелектростанцій України, що входить до Єдиної енергетичної системи країни у складі публічного акціонерного товариства “Укргідроенерго”, яка виконує роль регулювальника навантаження в енергосистемі – “пікової станції”, яка здатна оперативно знизити або збільшити потужність.
На постійній основі функціонує 18 гідроагрегатів, з яких 6 функціонують в автоматичному режимі та 12 – у ручному. Потужність Дніпровської ГЕС – понад 1500 МВт.
Дніпровська ГЕС є основним джерелом електроенергії для потужного комплексу промислових підприємств Запоріжжя: Дніпровського промкомбінату, “Запоріжсталі”, “Дніпроспецсталі” та ще десятка інших підприємств.
ДніпроГЕС розподіляє понад 10% добових потреб України як по правому, так і по лівому узбережжю Дніпра.
Вплив на екологію регіону
Світовий досвід становлення цієї галузі та основні тенденції розвитку безпечної гідроенергетики детально досліджуються аналітиками Укргідроенерго з метою оптимізації планів розвитку та успішної реалізації проєктів у цьому напрямку.
Як зазначає Укргідроенерго всіма філіями здійснюється екологічно-санітарний контроль за якістю стокової води, що скидається, через відбір проб з контрольних колодязів та виконання хімічного, бактеріологічного, радіаційного аналізів лабораторією, яка має підтверджену технічну компетентність.
Модернізація існуючої гідроенергетичної інфраструктури сприяє покращенню ефективності енергосистеми, мінімізує, а часом і повертає певні втрати, зокрема, пов’язані з посухою, а також забезпечує безпечну та надійну роботу станції протягом багатьох десятиліть.
Плани на майбутнє: велика реконструкція
Впродовж років експлуатації обладнання, яке було встановлено на Дніпровській ГЕС, вже зовсім застаріло, у зв’язку із чим ухвалили рішення про початок реконструкції ГЕС. У 1996-му році розпочався перший етап, який здійснювався за кошти кредитів Світового Банку Реконструкції та Розвитку.
За допомогою першого етапу реконструкції вдалось значно посилити існуючу потужність ГЕС-1 на 3%, за допомогою чого було забезпечено щорічне додаткове виробництво 100 млн. кВт-год. електроенергії. Крім того, поліпшив керованість і надійність функціонування обладнання ГЕС.
В 2007-му розпочався другий етап реконструкції, під час якого було замінено майже 100 одиниць електричного оснащення. Усього вже реконструювали 5 гідроагрегатів ГЕС-2.
У 2022-му році у Запоріжжі мали розпочати масштабну реконструкцію греблі ДніпроГЕС, у рамках проекту, гребля повинна була бути двоярусною з декількома смугами у кожній. У 2023-му році греблю ДніпроГЕС мали бути закрити для руху транспорту на проведення капітальної реконструкції, проте цьому плану перешкодило широкомасштабне російське вторгнення в Україну.
Важливо наголосити на великій значимості гідрологічної станції ДніпроГЕС як ключового елемента української енергетичної системи. Будівництво і розвиток станції не тільки забезпечило виробництво електроенергії, а й сприяє промисловому та національному економічному розвитку країни. До того ж важливим є розуміння впливу станції на природне довкілля, що потребуватиме постійного моніторингу та проведення заходів з мінімізації негативних екологічних наслідків. Гідрологічна станція ДніпроГЕС виконує найважливішу роль в українському енергетичному секторі.