Зеровейстери в Запоріжжі. Наскільки це можливо?

Рух зеровейстерів (тобто тих екологічних активістів, які прагнуть знизити, а в ідеалі – повністю виключити зі свого життя формування побутового сміття) в нашій країні ще досить молодий. З’явився він приблизно десять років тому, але з тих пір набуває все більшої популярності.

Місто активістів

Варто сказати, що різні біляекологічні ініціативи в нашому місті з’являються досить часто. Причин такої завидної регулярності кілька. Головна з них, без сумніву, це наявність в Запоріжжі доброї дюжини підприємств, які активно забруднюють не тільки повітря, а й землю, воду і так далі. На цьому тлі тонни пластикового сміття виглядають дитячою іграшкою, але насправді і вони вносять істотний внесок в справу отруєння середовища проживання запоріжців, і покласти край цьому явищу було б вельми непогано і своєчасно.

По-друге, міська влада не балує жителів різними інціативами, які фінансуються з бюджету, і небайдужим запоріжцям доводиться робити щось самостійно, якщо вони хочуть включитися в благородну справу порятунку планети.

Ну і, нарешті, по-третє – екологічні ініціативи – це те, на що в наш час має стабільно великий попит. Тобто це, висловлюючись мовою маркетологів, продається. Так чому ж цим не скористатися? Тим більше, що користь для навколишнього середовища передбачається чимала і цілком відчутна.

Сміття мінус, життя плюс

Філософія зеровейстерів передбачає створення так званої циклічної економіки для кожного домогосподарства регіону. Тобто зведення до нуля (або хоча б до мінімуму на початковому етапі) такого явища, як побутове сміття. Все те, що складає зазвичай левову частку цього самого сміття – тобто пластикові упаковки, одноразові пакети, картонні тетрапаки, пляшки і баночки з пластику пропонується прибрати зі свого життя і споживати усвідомлено. Натомість зеровейстери пропонують запоріжцям користуватися тканинними сумочками-шопперами і наборами сітчастих мішечків для того, щоб ходити за покупками, купувати товари на вагу і на розлив (використовуючи для цього заздалегідь принесену з собою скляну тару), придбати або зробити самостійно компостер для того, щоб переробляти органічні відходи домогосподарства в добриво.

Дешевше і комфортніше

Безумовно, таке домогосподарство «повного циклу» виглядає вельми екологічно. Більше того, такий спосіб ведення домашнього господарства активно рекламують за допомогою створення різних «шкіл зеровейстерів», запрошення цих людей на різноманітні масові заходи (наприклад, в нашому місті в виставковому центрі «Козак-палац» під час проведення всіх експозицій, присвячених екології, виступають спікери від зеровейстерів). Крім того, прихильники політики нульової кількості сміття наполягають на тому, що життя зеровейстера набагато дешевше за життя звичайного пересічного городянина, адже багаторазова тара, оплатити яку потрібно один раз, служить довше і якісніше, ніж одноразова, яку треба купувати регулярно. Крім того, як правило, послідовники цієї теорії споживання привчили себе відмовлятися від спонтанних покупок (що зрозуміло і логічно – адже для походу в магазин їм потрібна тара), а це значно впливає на економію сімейного бюджету.

Гладко було на папері

Але чи все так однозначно з філософією зеровейстерства і чи підійде вона буквально кожному? Перш за все, слід сказати про те, що більшість споживчих товарів в наш час продаються в індивідуальних упаковках. Це і дитячі іграшки, і безліч косметичних та миючих засобів, і ліки, і багато видів харчових продуктів. Придбати їх без упаковки неможливо, а значить, по теорії зеровейстерства, від них необхідно відмовитися. Не всі запоріжці готові піти на такі крайні, в розумінні багатьох, заходи. Крім того, істотні корективи в наш звичний уклад життя вніс карантин по коронавірусу, і безліч звичних і необхідних нам товарів виявилися упакованими ще з заводу або фабрики, а інші товари (наприклад, крупи) для нас розфасували співробітники магазинів. Тобто відмова від їх придбання виллється для споживача в відмову від споживання, що навряд чи можливо. І вкрай малоймовірно, що така відмова піде на користь домогосподарству. А вже якщо згадати про величезну кількість (мова йде про десятки тисяч тонн щотижня) медичних відходів, серед яких і маски з рукавичками, від використання яких не представляється можливим відмовитися через турботу про власне здоров’я), то важлива і потрібна, взагалі-то , філософія відмови від побутового сміття починає здаватися утопічною.

Крім того, співробітники підприємства з вивезення твердих побутових відходів теж не володіють інформацією про те, чи надається знижка на послуги підприємства тим, хто дотримується такої системи споживання.

Покажіть нам приклад!

А де ж вихід? Усвідомлене споживання і, як крайній його прояв, філософія зеровейстерства набуває все більш значних масштабів у всьому світі, а чим гірше Запоріжжя? Відповідь гранично проста – дотримуватися нових правил потрібно починати не кінцевому споживачеві, а виробникам. Тобто упаковувати свій товар у розрахунку на те, щоб у покупця був вибір: придбати його в індивідуальній упаковці, доплативши за неї, або ж купити його зовсім без упаковки, при цьому заощадивши. Саме так працює така технологія, як зеровейст, в усьому цивілізованому світі. Однак вона веде до зниження виручки підприємств (і це стосується не тільки харчової промисловості, а й меблевих фабрик, виробників електроніки, одягу і взуття, фабрик дитячих іграшок, а також безлічі інших споживчих товарів), адже витрати на упаковку виробник не несе, а значить – і додану вартість на цьому не сформуєш. Крім того, організовувати доставку в мережі роздрібної торгівлі за новими правилами досить клопітно. Проте, саме виробники повинні грати «першу скрипку» і пропонувати споживачам нові правила. Таким чином вони продемонструють свою екологічну свідомість і допоможуть покупцям зробити свій вибір на користь усвідомленого споживання, не втрачаючи при цьому звичних радостей життя.

Get in Touch

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here