Як запоріжцям заробляти на смітті

Тема переробки сміття, вивезення його або так званого «роздільного збору» в нашому місті завжди гаряча і актуальна. Адже, як не крути, а сміття у нас завжди багато. За підрахунками, в середньому кожен житель міста Запоріжжя продукує щодня близько одного кілограма (!!!) твердих побутових відходів. Отже, трохи більше трьох з половиною центнерів протягом року. І це кожен. А які цифри вийдуть, якщо спробувати підрахувати, скільки всього тонн сміття з’являється на полігонах нашої області за тиждень, місяць, рік? За твердженнями підприємства з вивезення сміття, за тиждень з міста їде на звалища близько шестисот тонн побутових відходів. Чимало, чи не так? Далі на zaporizhzhia.name.

Спалюємо і знищуємо

Чи є з ситуації інші виходи? Звісно, є. Існує як мінімум два альтернативних рішення в даній ситуації. Перше, воно ж досить поширене в країнах Європи, Азії та Америки – споруда сміттєспалювальних заводів з метою не тільки позбавлятися від сміття, а й отримувати при цьому значну вигоду. Адже «побічним продуктом» такого заводу є вироблення певної кількості електричної і теплової енергії. Хоча і шкода для екології теж, безсумнівно, присутня, адже, незважаючи на всілякі заходи, в атмосферу потрапляє чимало різних газів, та й зола, яка виходить в результаті спалювання сміття, теж не несе в собі нічого корисного. Крім того, варто відзначити, що діяльність таких заводів у всьому цивілізованому світі йде рука об руку зі зниженням споживання пластику, обмеженням поліетилену та іншими централізованими заходами по боротьбі з «зайвими» тоннами сміття.

Крім власне спалювання, можливе застосування інших технологій. Тоді замість того, щоб перетворюватися в золу, сміття стане цінним матеріалом для виробництва дорожних покриттів і деяких інших видів товару. Заводи такої спрямованості не називаються сміттєспалювальними, вони звуться сміттєпереробними. У Запоріжжі вже відкрито один такий комплекс, розташований в Шевченківському районі міста. Сталася ця знаменна подія в 2009 році, але обсяги переробки сміття з його допомогою не дозволяють говорити про те, що проблема вирішена або хоча б наблизилася до свого вирішення.

Також повідомлялося, що один з флагманів запорізької промисловості – авіаційне підприємство «Мотор Січ» планує побудувати когенераційну станцію, тобто той же сміттєпереробний комбінат. Кінцевим продуктом, який можна було б направити споживачам, будуть тепло і електрична енергія.

Не оминув популярну «сміттєву» тему і діючий міський голова. Так, ще в середині своєї минулої каденції Володимир Буряк повідомляв про те, що йде пошук інвесторів для будівництва сміттєпереробного заводу в Запоріжжі. Нове підприємство передбачалося розмістити в районі селища Леваневського.

На цьому перший спосіб вичерпується. Але вже зрозуміло, що він дорогий, громіздкий в обслуговуванні і зовсім нетолерантний для навколишнього середовища.

«Кольорові відра» навчили запоріжців сортувати

Другий же спосіб простий, як все геніальне. Він передбачає те, що самі запоріжці могли б отримувати прибуток в результаті відповідального ставлення до сміття, яке вони викидають у контейнери. Тобто мова йде, як мінімум, про роздільний збір сміття.

Початок такого проекту поклали добре відомі в Запоріжжі «Кольорові відра». В рамках проекту просто і наочно пропонувалося відправляти все сміття певного виду в контейнер з потрібним кольоровим маркуванням. Для простоти ємності також маркувалися піктограмами. Передбачалося, що окремо слід складати папір і картон, упаковки тетра-пак, скло, залізо і жерсть, батарейки, пластик. Яскраві коробочки «відер» потрапляли на очі запоріжцям всюди: в супермаркетах, навчальних закладах, офісах, опен-спейсах і коворкінгах. Поступово у них з’явилися віддані фанати, які, за їх власним визнанням під постом в Фейсбуці на сторінці проекту, вже не уявляють свого життя без розумного сортування сміття.

Збираємо і несемо

Інші запоріжці, однак, вважали за краще складати власне сміття в різні ємності самостійно. Відомо також, що при своєчасних візитах на пункти прийому вторинної сировини така корисна звичка допомагає поповнити сімейний бюджет. Несуттєво, але регулярно. А значить – приємно. За визнанням деяких жителів нашого міста, в місяць така ініціатива може приносити в середньому від ста до двохсот гривень, в залежності від споживання. Капітал на них не зробиш, але певний «бонус» – у наявності. Здавати таким чином можна не тільки звичну всім макулатуру, а й скляну тару, бляшанки, багаторазову упаковку, а окремі пункти прийому беруть навіть масла!

Креативимо і продаємо

Ще одним способом заробити на тому, що інші вважають просто сміттям, є креативний хенд-мейд. В Інтернеті міститься просто величезна кількість ідей щодо того, як можна використовувати непотрібні предмети для створення нового. У загальному сенсі, це явище носить назву апсайклінга і досить затребуване по всьому світу.

Якщо подивитися на наше місто з точки зору апсайклера, то роботи тут – неоране поле. Однак прибуток від такої діяльності зовсім не такий регулярний і передбачуваний, як в попередньому випадку. Втім, розміри такого додаткового доходу напевно компенсують всі незручності – апсайкл-штучки мають значну вартість та в окремих випадках продаються за рекордні 4-7 тисяч гривень. В основному, це стосується предметів меблів, атмосферних фотозон ручної роботи і прикрас з використанням як вторсировини, так і напівкоштовних каменів.

Споживай усвідомлено

Іншими словами, дерзайте і пробуйте! Заробити на відходах, як бачимо, може практично кожен. До тих пір, поки більшість планів місцевої влади з будівництва сучасних сміттєпереробних підприємств залишається невиразними проектами, Запоріжжя буквально захлинається у власному смітті. Змінити це можливо, не вдаючись до допомоги великих корпорацій, всього лише зусиллями самих жителів. Усвідомлене споживання (коли речі-одноденки просто не купуються зовсім) плюс таке домашня сортування допоможуть не тільки знизити кількість сміття на запорізьких полігонах, а й в рази поліпшать стан екології краю. А він зовсім виразно цього потребує. Сперечатися з цим твердженням жоден житель нашого міста не стане.

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.