Засуха і супутні їй неприємності – одна з найстрашніших небезпек не тільки для всієї живої природи, а й для фермерів. Так, якщо природа може хоч в якійсь мірі пристосуватися до зниженого кількості вологи при підвищеній температурі повітря і просто постаратися перечекати це явище, то людина не завжди має владу над ним, якщо її професія безпосередньо пов’язана з обробкою землі. Адже рослини повинні отримувати потрібну їм кількість вологи незалежно від того, який настрій у матінки-природи. Далі на zaporizhzhia.name.
Без поливу немає доходу
Безумовно, ви можете заперечити, що штучне зрошення полів вже давно стало нормою в нашому суспільстві. Для того, щоб забезпечити вологу культурним рослинам, людина навчилася повертати русла річок і вибудовувати багатокілометрові зрошувальні канали. Так які ж проблеми можуть виникнути в Запорізькій області з такою невигадливою, здавалося б, річчю, як полив? Та й не будемо забувати, що саме по території нашої області протікає найбільш повноводна ріка країни – Дніпро. Ось вже джерело так джерело! Однак не все так просто, як здається на перший погляд.
Перш за все, варто сказати про те, що клімат на планеті стрімко змінюється. Напевно, не знайдеться і в нашому місті такої людину старше десяти років, хто не чув би бодай побіжно і випадково про глобальне потепління. Глобальне – тобто всеосяжне. Воно охоплює не тільки нашу країну, і Запорізька область – тільки частина загальносвітового пазла, тільки шматочок картинки. Проте, шматочок дуже характерний. Адже природа не балувала суху степову місцевість надлишками вологи і раніше.
Однак в нашій області проблеми перетворення клімату багаторазово посилюються господарською діяльністю людини. І гірше від цього стає тільки їй же.
Невтішні дані
Так, згідно з даними експертів, гідротермічний показник для нашої області за минулий 2020 рік був встановлений на рівні 0,4. Цього критично мало для повноцінного існування та функціонування не тільки агропідприємств, але і для тваринництва, яке теж традиційно вельми розвинене в нашому регіоні. Саме в явищі посухи, яку переконливо демонструють цифри, можна побачити одну з причин швидкого подорожчання продуктів харчування на нашому столі.
Страждають вони – платимо ми
Перш за все, страждає сільське господарство. Так, фермери відзначають, що в якийсь момент витрати на своєчасне зрошення посівів виростають настільки, що садити що-небудь і доглядати за рослинами стає просто нерентабельно. Тому частина земель періодично просто простоює (буває і таке в 21 столітті!), а велика частина віддається під засухостойкі сорти рослин. Однак вони, в більшості своїй, рекордно виснажують грунти настільки, що через кілька циклів сіяти на них що-небудь стає неможливим. У всякому разі, якщо стоїть завдання отримання максимального врожаю.
Тваринники теж відзначають, що утримання великої рогатої худоби і птиці стає набагато дорожче в тому випадку, якщо ціна на кубометр води на виробництві більш, ніж удвічі перевищує ціну в населеному пункті. І навіть зростання цін на м’ясо і яйця для кінцевого споживача не може в повній мірі компенсувати виробникам цю різницю.
Однак чи є вихід з цієї ситуації? Виходів, традиційно, два – хороший і поганий. Хороший коштує дорого і вимагає зусиль, а поганий здійснюється якось самостійно.
Інженерні знахідки
Перш за все, варто відзначити, що угіддя Запорізької області абсолютно офіційно перебувають в так званій «зоні ризикованого землеробства». Не всі, звичайно, але досить значне їх кількість. Це, до речі, навіть на ціну гектара земель сільськогосподарського призначення впливає вельми суттєво. Однак вся світова громадськість напрацювала способи і можливості продовжувати землеробство навіть в таких критичних, здавалося б, умовах. Зрошення, меліорація, крапельний полив – все це не порожні слова для фермера з Європи або Америки. Однак Запорізька область не поспішає вливатися в світові тренди. Так, за даними з відкритих джерел, на території нашої області тільки п’ята частина земель має періодичне зрошення. При цьому загальна кількість земель, які мають залишки системи поливу, яка могла б використовуватися, майже в чотири рази більше. Якщо перевести з сухої канцелярско-чиновницької мови на людську, за умови деяких капіталовкладень поливатися буде в рази більше земель, а значить – зростуть прибутки і підвищиться їх вартість. Більш того, системи такого економного крапельного поливу існують в абсолютно вільному продажу. Відзначається, що «ціна» відновлення зрошення цих тисяч гектарів земель – понад один мільйон тонн зерна, яке зараз просто згоряє від посухи. Непогана мотивація?
Хто допоможе фермерам?
Більш того, існують навіть готові інженерні рішення, які необхідно просто закупити і встановити. Їх не потрібно винаходити. А деякі можна навіть не купувати, а просто відреставрувати. До 2013 року в регіоні діяла цільова програма, за рахунок коштів якої фермери могли «апгрейдити» свої угіддя і отримувати за це фінансовий бонус від держави. Тепер даних про дії такої програми немає. А адже саме вона могла б посприяти тому, щоб землі Запорізької області перестали нагадувати пустелю Сахару вже до середини серпня. Більш того, системи поливу можуть мати абсолютно різні конструкції, аж до пересувних. І допомога в придбанні таких конструкцій однозначно обернеться зростанням врожаїв, продажами, і, відповідно, доходами бюджетів усіх рівнів.
«Ціна питання» немаленька. Так, є інформація про те, що за станом на 2016 рік вартість відновлення зрошення 1 гектара запорізьких земель – близько 13 мільйонів гривень. Фермерам важко самотужки впоратися з таким фінансовим тягарем. Свіжіших даних на момент написання матеріалу немає, але можна припускати, що менше ціна не стала, скоріше навпаки. А в умовах триваючої коронакризи, коли практично всі оборотні кошти фермерів вкладені в посівний матеріал, пальне і техніку, розраховувати на те, що хтось із них зможе здолати такий масштабний проект, не доводиться.
